08022021Headline:

Верховній Раді України відбулась презентація соціологічного дослідження на тему: «Адвокація і Лобізм – запит суспільства»

14 грудня о 16:00 год у Верховній Раді України відбулась презентація соціологічного дослідження на тему: «Адвокація і Лобізм – запит суспільства». Міжнародна компанія SIC GROUP, спільно з Research & Branding Group, провела презентацію дослідження на тему: «Адвокація і Лобізм – запит суспільства», в рамках чергової зустрічі членів Української асоціації професіоналів у сфері GR і лобістів.

Розпочала захід Катерина Одарченко, партнер компанії SIC Group Ukraine, засновник Української Асоціації професіоналів у сфері GR та лобістів (UAGRPL), яка розповіла про важливість цивілізованої комунікації між владою та бізнесом для держави загалом.  І саме Українська Асоціація Професіоналів у сфері GR і Лобістів намагається донести суспільству через медіа проекти важливість прозорої, відкритої лобістської діяльності для держави. Катерина Одарченко відмітила, що в Асоціації є певні досягнення в цьому напрямку, а Законопроект 5661 «Про публічну адвокацію» вже поданий до Верховної Ради. Даний законопроект є консенсусним, адже серед ініціаторів проекту Закону депутати з різних політичних партій.

Кукіна Зінаїда, як член Української Асоціації професіоналів у сфері GR та лобістів розповіла про поточну роботу та успіхи Асоціації. Зазначивши, що для розуміння поглядів суспільства щодо практик адвокації, вперше в Україні було проведено соціологічне дослідження щодо розуміння форм діалогу між громадськістю, бізнесом та владою. В рамках дослідження, були дані відповіді на питання: чи є українців розуміння, що таке лобізм та адвокація? як ставиться суспільство до лобізму? чи потрібна в Україні легалізація та регламентація лобістської діяльності? та багато інших питань, які мають практичну користь як для публічних політиків та практиків адвокації, так і для перспективного ринку GR-послуг.

На ці та інші запитання, дав відповідь Олексій Ляшенко — аналітик компаніїї Research &Branding Group, який розповів, що за результатами дослідження, загалом, відношення українців до практики реалізації інтересів різних груп громадян через вплив на органи влади залежить від ситуації (50% опитаних). Розподіл тих, хто ставиться загалом позитивно чи негативно майже однаковий і складає меншість (13% та 14% відповідно). Майже кожному четвертому з опитаних було важко визначитися з відповіддю (23%).

Запитання щодо розуміння самих понять «лобізм» і «адвокації» є проблемним. Дві третини українців не розуміють що означають ці поняття і лише кожний десятий впевнений, що розуміє про що йдеться. Загалом, поняття «адвокація» викликає більш позитивні асоціації, ніж «лобізм». «Адвокація» у 12% викликає переважно позитивні асоціації, у 7% – переважно негативні та у 41% опитаних – нейтральні. Тоді як «лобізм» – у 4% викликає переважно позитивні асоціації, при цьому у 20% – переважно негативні та у 36% – нейтральні. Окрім того, 27% відповіли, що «лобізм» — це легалізований вид корупції чи корупція як така, 43% відсотка взагалі не змогли віднести себе до того чи іншого розуміння. Але все ж таки, 30% погодились, що це діалог і цивілізований засіб впливу на владу.

На думку українців, лобістська діяльність найбільш поширена в сферах політики (56%) та економіки (39%). Далі, зі значним відставанням, йдуть: зовнішня політика (14%), правозахисна діяльність (12%) і соціальна сфера (10%). Найчастіше, на думку опитаних, практикують лобістську діяльність діючі представники влади (39% — законодавчої, 37% — виконавчої і 18% — судової).

Лобістська діяльність, у розумінні громадян, передбачає парламентські і експертні методи: складання законопроектів й винесення їх на обговорення в парламент (30%), виступи в профільних комітетах (18%), підготовка аналітичних матеріалів та проведення практичних конференцій (11%). Щодо непарламентських та вуличних методів впливу – психологічний тиск на владу 23% відносять до лобістської діяльності, організацію пропагандистських кампаній в ЗМІ – 20%, мітинги і страйки – 11%. Слід також відзначити значне число респондентів, які відзначили такі специфічні методи як підкуп посадових осіб (17%) та особисті зв’язки з державними діячами (17%).

На думку українців, лобізм та адвокація найбільш поширені в США (10%), Україні (7%), Росії (5%). При цьому кількість згадок про США зростає з 5% на Заході України до 17% опитаних на Сході. Як й у випадку з коректним розумінням поняття лобізму, 30% опитаних підтримує необхідність легалізації і чіткого регламентування діяльності в сфері лобізму, в той час як 22% — протилежної думки. 47% не змогли дати чіткої відповіді. До речі, цікавими є відповіді, наголосив Олексій Ляшенко, коли справа стосується міжнародних відносин: у питанні необхідності системної лобістської діяльності в міжнародному просуванні інтересів України, число прихильників (39%) істотно перевищує число противників (15%).

Після презентації дослідження, виступив Ігор Лапін — народний депутат України VІІІ скликання, який висловив свою думку щодо необхідності законодавчого врегулювання лобістської діяльності. Народний депутат сказав, що дані презентації наводять на важливі висновки, які мають практичну користь для процесу впровадження врегульованої практики лобіювання в Україні. Перш за все, соціологічне дослідження показало, що українське суспільство ще недостатньо обізнане в питанні практики лобізму та адвокації, й що не має однозначної громадської думки з цього приводу. Тому існує необхідність й надалі проводити просвітницьку діяльність щодо тематики цивілізованого лобізму.

What Next?

Recent Articles