Громадянське суспільство · 2014-02-22

Політичний маркетинг в Україні: між маніпуляціями та ефективністю

Катерина Одарченко аналізує сприйняття політичного маркетингу в Україні, де значна частина виборців асоціює його з маніпуляціями та підкупом. Експерти ж бачать у ньому інструмент для досягнення цілей, вказуючи на брак політичної культури та розуміння термінів як причини розбіжностей.

Коли пересічний громадянин України чує термін «політичний маркетинг», його перші асоціації часто далекі від професійного розуміння. Хоча для фахівців та осіб, які мають досвід роботи в неурядових організаціях чи структурах політичних партій, компетентний політичний маркетинг є інструментом для оптимізованого досягнення цілей, більшість виборців в Україні традиційно асоціюють це поняття з технологіями маніпуляції або підкупу. Це "непорозуміння" термінів та концепцій, на думку експертів, значною мірою спричинене неправильною інтерпретацією з боку журналістів. Роль політичного маркетингу значно ширша та важливіша, ніж просто роздача продуктових наборів чи розвішування зовнішньої реклами, як це часто практикується в українській політиці.

Розмови про політичні технології лунають скрізь – від кухонь до високих політичних кабінетів, проте розуміння цієї категорії залишається досить абстрактним. У PR-індустрії існує влучний термін «віртуальний термін», що відображає неоднозначне трактування таких понять, як «справедливість» чи «чесність», де "біле" може бути "чорним" і навпаки. Подібна ситуація спостерігається і з політичним маркетингом: про нього багато говорять, але застосовують його по-рірізному. Основною причиною такого стану речей є брак політичної культури та культури реалізації соціально-політичних проєктів в Україні.